Блог психологині Іванни Добровольської

 https://youtu.be/9de_ose8pig

 *Як боротися зі стресом в умовах пандемії*   Занепокоєння і стрес — це нормальні реакції організму в умовах невизначеності та усвідомленої загрози, до яких призвела пандемія.   Життя у хронічному стресі може викликати: почуття страху, гніву або смутку; труднощі з концентрацією уваги; загострення хронічних захворювань; зміни апетиту; порушення сну.   Якщо подібні симптоми спостерігаються тривалий час, зверніться по допомогу до фахівців.   ✅ Крім цього, варто обмежити читання новин, аби знизити рівень стресу, пов’язаний із поширенням коронавірусу. Це також стосується гортання стрічки в соцмережах. Для покращення самопочуття можна практикувати дихальні вправи або медитації. Здоровий раціон та фізичні навантаження в будь-якому разі допоможуть почуватися бадьоріше.    У період посилення карантину варто більше спілкуватися з родиною та друзями телефоном або в месенджерах. Щира розмова із близькою людиною про проблеми та почуття теж може бути помічною.   _Джерело: Суспільне_

❗Основна причина лінощів та відсутності мотивації — невизначеність, плутанина та нечітке розуміння, що ти намагаєшся зробити, в якому порядку і навіщо.  🟥Крок перший: визнач, чого саме ти хочеш  Або сформулюй свої цілі та завдання самостійно, або сядь разом з кимось із батьків, з учителем чи куратором і порадься з ними.  Тобі мають бути абсолютно зрозумілі свої очікування та пріоритети у навчанні.  Неймовірно, скільки людей щодня докладають гігантських зусиль, щоб виконувати найпростіші завдання, і все тому, що не змогли визначитися, що виконати найважливіше.  Наймарніша трата часу — ретельно робити те, чого взагалі робити не потрібно.  🟥Крок другий: все записуй  Думай на папері.  Записуючи мету, ти надаєш їй форму, робиш її відчутною.  Ти створюєш те, до чого можна доторкнутися і побачити.  У свою чергу, незаписана мета чи завдання більше схоже на фантазію чи мрію.  Вона не містить в собі енергії і може внести плутанину, заплутати, задати неправильний напрямок твоєї діяльності та пр

  Вік молодших школярів – вік загостреної чутливості. Перехід від дитсадкового милування, відчуття своєї унікальності до шкільної відповідальності та критики – складний для багатьох дітей.  Перший клас школи, як мінімум, є адаптаційним, перехідним на фізіологічному, емоційному, інтелектуальному та соціальному рівнях розвитку дитини. Під час будь-якого адаптаційного процесу для дитини важливим є ресурс, підтримка і авторитет «ведення», адже дитина дуже чутлива та уважна до того, хто стає для неї опорою.  Перший Учитель є шкільним «психологічним коконом», який може допомогти зміцнити, проявитися і розкритися потенціалу дитини. Важливо,  щоб перший учитель давав приклад авторитетності (поваги, усвідомлення свого місця, емоційної компетентності та зрілості), а не авторитарності (тиску, емоційної оцінки та нав`язування правил). Я частонагадую легенду про Мікеланджело і його дивовижну скульптуру Давида: на околицях Флоренції знайшли брилу мармуру, її пропонували різним скульпторам, але вони

Наркоманія (від греч. narke – заціпеніння і манія) – хвороба, що характеризується непереборним потягом до наркотиків. “Систематичне вживання наркотику, як правило, викликає потребу у збільшенні доз. При наркотичній залежності вражаються внутрішні органи, виникають неврологічні і психічні розлади, розвивається соціальна деградація”. За оцінками фахівців зараз у світі налічується приблизно 200 млн. споживачів наркотиків. Іноді називають цифру в кілька разів більшу. Згідно деяких даних, сьогодні у наших містах 60 відсотків хлопчиків і 20 відсотків дівчат віком 15-17 років вже знайомі з наркотиками. Не всі вони їх вживали, але  з проблемою знайомі. Небезпека ходить поряд із підлітками. А ті з них, хто спробував  вживати наркотик, уже перебувають у небезпеці. Чому підлітки обирають наркотики? Цей вік – особливий період і в житті дитини, і в житті її батьків. Дитина дорослішає, намагається приймати перші самостійні рішення, і, звичайно, більше часу починає проводити поза домом. Це нормальний

Якщо ви помітили, як діти грають у жорстокі ігри, під час або в  результаті яких гравців б’ють чи ображають, точно не працюватимуть жорсткі заборони (“Не грайте в цю гру!”), обезцінювання (“Та що ви робите?”, “Це дурна гра й дурний фільм, у якому це показували”), ігнорування (“Якщо будеш грати в це, я з тобою не розмовлятиму”) Як  наслідок, дитина робитиме все те саме (гратиме в жорстокі ігри чи дивитиметься жорстокі фільми), але таємно. До того ж із бажанням помститися дорослим за заборону. Наслідки можуть бути ще гіршими. Адже дитина отримуватиме від цього задоволення. Тоді адреналіно-дофаміновий “коктейль” може спричинити додатковий сплеск агресії. ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ДИТИНА ГРАЄ В ЖОРСТОКІ ІГРИ Нещодавно протягом кількох днів у 90 країнах одночасно став популярним серіал “Гра в кальмара”. Серіал розповідає про групу людей, яким потрібні гроші і які погоджуються грати в дитячі ігри. Однак тих, хто програють, убивають. Попри те, що фільм можна дивитися з 18 років, діти підхопили подібну

 💥«Я завжди можу вислухати тебе» В першу чергу люди хочуть просто висловити те, що їх турбує, а не знайти розв'язання проблеми. До того ж іноді його просто немає. Тому для початку варто дати зрозуміти, що ви готові слухати.  💥«Твої почуття - це нормально» Якщо ви бачите, що ваша близька людина чимось засмучена, але намагається приховати це, спробуйте пояснити, що її емоції - це нормально. Ви не будете соромити або висміювати її. Можливо, ці слова підтримки допоможуть цій людині розкритися перед вами та полегшити свої переживання.  💥«Мені знайоме таке почуття» З таким фразами потрібно бути дуже обережними. Навіть якщо ви вважаєте, що пережили схожий досвід, він не буде таким же як і у людини, яка шукає вашої підтримки. Ваш біль різна. Але ви можете поділитися своєю історією, якщо відчуваєте, що це доречно.  💥«Що я можу для тебе зробити?» Коли ви відчуваєте, що у вас є сили і бажання допомогти людині, а не тільки вислухати, запитайте, що ви можете для неї зробити.

  Поради, які допоможуть пережити дні вимушеного карантину. Ми постійно говоримо про те, як розказати дітям про коронавірус та пояснити їм серйозність ситуації, як та чим зайняти дітей під час карантину, як організувати дистанційне навчання... Але чи завжди встигаємо подумати про себе? Погодьтеся, зараз усі ми опинилися у непростій ситуації, яка потребує витримки, душевних сил та розуміння. Карантин виявився довшим, ніж ми очікували, але не варто налаштовуватися на негатив. Що робити та як захистити себе? 1. Подбати про інформаційну гігієну Інтернет дає нам дуже багато інформації, але чи завжди вона правдива? Така пекуча тема як коронавірус очікувано стала причиною появи сотень фейків, які активно розлетілися фейсбуком. На жаль, багато хто їм вірить, як результат – люди панікують. А до чого призводить паніка? До пустих полиць у магазині, сварок із рідними та колегами, зайвих нервувань та депресій.  То ж що робити? Довіряти лише перевіреним джерелам, а ще краще – науковим. Не розповсюдж